Дневной архив: 01.12.2019

Ванникова: За предложение Симоненко хочется дать в морду

ванникова Очевидно, десь у світі є комуністи, вони навіть у парламентах сидять. Але «їхні» комуністи не їздять на мерседесах, лексусах та порше.

Ось вже який день не йде з голови заява Петра Симоненка з його комуністичною пропозицією переглянути наш український гімн та герб. Писати про цю непристойну пропозицію — принизливо.

Ванникова: За предложение Симоненко хочется дать в морду

На жаль, пропозиція Симоненка із тих, які викликають в людині найгірші імпульси: бажання дати по морді, плюнути, образити і т. д. Тебе не зупиняє ніщо: навіть твоє гарне виховання, навіть вік цього депутата чи його статус та рейтинг, навіть твоє власне сумління. 85 років комуністи нас катували і знищували, і ось останні два десятиліття продовжують це знущання, знаходячи серед нас нещасних, змучених своїх прихильників. Самі ж комуністи сьогодні — це колишні комсюки, секретарі парткомів, а також нова достойна генерація рожевощоких молодих негідників – голубів та царькових.

І все це кодло називає себе «партією». Ці павичі, розпустивши хвости та язики, перебуваючи в захваті від своїх 10% підтримки, добалакались вже до далі нікуди… Бо далі вже йдуть медичні діагнози.

Сидять у мармурових палацах, їздять у «тачках», що і не снилися їхньому пересічному виборцеві, і морочать голови народу.

Очевидно, десь у світі є комуністи, вони навіть у парламентах сидять. Але «їхні» комуністи не їздять на мерседесах, лексусах та порше. Це тільки про нас в Україні приказка: скажіть мені, хто ваш комуніст і я скажу, хто ваш народ.

Український народ мовчить, а комуністичні потвори запливають жиром та нахабнішають. Прийшов час говорити мовою їхнього засновника, товаріща Леніна.

Перефразую: убйом гідру комунізма в єго же логовє.

Моя пропозиція до всіх журналістів та усіх притомних громадян України! Давайте забудемо прізвище «Симоненко». Забудемо, як забувають непристойне слово.

Журналісти! Не звертайтеся до нього за коментарями, не записуйте синхрони та інтерв’ю, не знімайте та не робіть про нього репортажі.

Давайте забудемо про нього!

Забудемо в прямому сенсі цього слова.

Уявіть, що в Симоненка не беруть інтерв’ю, його не показує телебачення, не записує радіо і друкована преса.

І тоді Симоненко перестане існувати. Від цього моменту я не вживатиму цього прізвища, як не вживають лайливі слова в порядному товаристві або при дітях.

Хто зможе – вчиніть з ним так! Забудьте комуніста Симоненка!

Без піару, без журналістів ця комуністична потвора помножиться «на нуль». І це буде, можливо, хоч маленька крапля спокути перед мільйонами закатованих, замордованих, знищених українців за роки комуністичної чуми.

Ирина ВАННИКОВА